ВР України
Закон
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції"
від 14.07.2015 N 597-VIII

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 14.07.2015 N 597-VIII, яким вносяться зміни до деяких законодавчих актів щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції.

Серед іншого Законом врегульовано питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби з Єдиного державного реєстру.

Так, визначено, що інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, що міститься у Єдиному державному реєстрі, держателем якого є Державтоінспекція МВС, є відкритою та загальнодоступною.

Для фізичних та юридичних осіб інформація з Єдиного державного реєстру надається шляхом пошуку за суб'єктом (власником транспортного засобу) в електронній формі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або направлення її поштою органам Державтоінспекції МВС. Інформація з Єдиного державного реєстру надається у порядку і за формою, що встановлюються Кабміном.

За запитом посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів СБУ, адвокатів, нотаріусів інформація з Єдиного державного реєстру у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом (власником транспортного засобу) чи за державним номерним знаком у письмовій або електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру визначається Кабміном.

За заявою власника чи іншого правоволодільця орган реєстрації та обліку транспортних засобів надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстрований транспортний засіб, що йому належить.

Інформація про зареєстрований транспортний засіб чи його власника, отримана в електронній чи паперовій формі відповідно до законодавства за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, є офіційною та використовується відповідно до законодавства.

Крім цього, встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція МВС, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру.

Зазначені зміни внесено до Закону "Про дорожній рух" та Кодексу про адміністративні правопорушення.

Також внесено зміни до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону "Про Державний земельний кадастр" та Закону "Про запобігання корупції".

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування, а саме з 6 жовтня 2015 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 06.08.2015 N 141-142, крім змін, що вносяться до Закону "Про запобігання корупції", які набрали чинності 6 серпня 2015 року.
 

Джерело:Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) доповнити статтею 18847 такого змісту:

"Стаття 18847. Порушення встановленого законом порядку отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру

Подання заявником завідомо недостовірних відомостей про себе під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, для отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, або під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для отримання інформації з Державного земельного кадастру, а так само подання заявником завідомо недостовірних відомостей про себе у разі запитування інформації з державних реєстрів, зазначених у цій статті, та Державного земельного кадастру в паперовій формі -

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) статтю 221 після цифр "18846" доповнити цифрами "18847";

3) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "18828" доповнити цифрами "18847".

2. Закон України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338 із наступними змінами) доповнити статтею 341 такого змісту:

"Стаття 341. Надання інформації про зареєстровані транспортні засоби з Єдиного державного реєстру

Інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, що міститься у Єдиному державному реєстрі, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, є відкритою та загальнодоступною.

Для фізичних та юридичних осіб інформація з Єдиного державного реєстру надається шляхом пошуку за суб'єктом (власником транспортного засобу) в електронній формі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або направлення її поштою органам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Інформація з Єдиного державного реєстру надається у порядку і за формою, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За запитом посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів, нотаріусів інформація з Єдиного державного реєстру у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом (власником транспортного засобу) чи за державним номерним знаком у письмовій або електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

За заявою власника чи іншого правоволодільця орган реєстрації та обліку транспортних засобів надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстрований транспортний засіб, що йому належить.

Інформація про зареєстрований транспортний засіб чи його власника, отримана в електронній чи паперовій формі відповідно до законодавства за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, є офіційною та використовується відповідно до законодавства".

3. Частину другу статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 18, ст. 141; 2014 р., N 46, ст. 2048) викласти в такій редакції:

"2. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовому вигляді державним реєстратором чи нотаріусом.

Інформація за суб'єктом речового права на нерухоме майно надається фізичним та юридичним особам в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовому вигляді державним реєстратором чи нотаріусом.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства".

4. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 8, ст. 61; 2013 р., N 40, ст. 534; 2015 р., N 23, ст. 158):

1) у статті 36:

а) частину першу доповнити пунктом "ї" такого змісту:

"ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону";

б) частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:

"Перегляд, копіювання та роздрукування інформації, зазначеної у пункті "ї" частини першої цієї статті, здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи";

в) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, за заявою суб'єкта речового права на земельну ділянку зобов'язаний надати йому інформацію про осіб, які отримали доступ до інформації про цього суб'єкта в Державному земельному кадастрі".

У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

г) частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначених у пунктах "а" - "е", "ї" частини першої цієї статті, здійснюються безоплатно, а відомостей, зазначених у пунктах "є" - "і" частини першої цієї статті, - за плату, розміри якої встановлюються Кабінетом Міністрів України";

2) частину п'яту статті 38 викласти в такій редакції:

"5. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:

фізичні та юридичні особи, за умови їх ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом".

5. У Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056; 2015 р., N 11, ст. 75, N 17, ст. 118):

1) підпункт "д" пункту 1 частини першої статті 3 доповнити словами "Національного антикорупційного бюро України";

2) абзац четвертий частини першої статті 47 після слів "місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації" доповнити словами "(крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт)";

3) розділ VII доповнити статтею 521 такого змісту:

"Стаття 521. Особливості здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб

1. Стосовно осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких становить державну таємницю, зокрема, у військових формуваннях та державних органах, що здійснюють оперативно-розшукову, контрозвідувальну, розвідувальну діяльність, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів (формувань), у порядку, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із зазначеними органами (формуваннями)".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім пункту 5 розділу I, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.



Президент України
П. ПОРОШЕНКО
м. Київ
14 липня 2015 року
N 597-VIII

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.08.2015 р. N 2013-12/25777-09

Мінекономрозвитку розглянуло Ваші запити на публічну інформацію від 30.07.2015 щодо обов'язкової сертифікації друкувальних і копіювальних пристроїв, комп'ютерної техніки та напівпровідникових елементів електронної техніки і надає інформацію в додатку.

Додаток: на 1 арк. в 1 прим.

З повагою,



Заступник Міністра -
керівник апарату
Ю. Клименко

Додаток

Правові та економічні основи системи сертифікації на території України визначені Декретом Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (далі - Декрет).

Відповідно до Декрету сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Обов'язковій сертифікації підлягає продукція, яка включена до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (далі - Перелік), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 N 28, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за N 466/10746.

На сьогодні продукція, зокрема: центральний процесор; системна плата (материнська плата); блоки оперативної пам'яті: накопичувач на жорстких магнітних дисках; твердотільний накопичувач: плата відеоадаптера та аудіоадаптера; кулер (вентилятор) системний, на процесор, жорсткий диск чи відео карту; блок живлення корпуса; оптичний привід для читання і запису оптичних дисків; флеш-накопичувач; клавіатура; маніпулятор типу "миша"; лазерні та струменеві принтери; плотери; копіювальні апарати; багатофункціональні пристрої (друк-сканування-копіювання); картриджі для друкувальних і копіювальних пристроїв; тонер для лазерного друку; чорнила для струменевих принтерів; діоди; світлодіоди; стабілітрони; транзистори; інтегральні мікросхеми не включена до Переліку, і не підлягає обов'язковій сертифікації в державній системі сертифікації.

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 серпня 2015 року N 544

Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року N 354

Відповідно до статей 7, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою спрощення порядку проведення деяких валютних операцій Правління Національного банку України постановляє:

1. Доповнити підпункт 17 пункту 6 постанови Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року N 354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (зі змінами) новим абзацом такого змісту:

"на переказування іноземної валюти юридичною особою в сумі, що не перевищує 50000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату переказу) протягом одного календарного місяця на підставі однієї індивідуальної ліцензії Національного банку України (норми цього абзацу не поширюються на випадки здійснення операцій на підставі індивідуальних ліцензій, визначені абзацами шостим - восьмим цього підпункту)".

2. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С. В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.



Голова
В. О. Гонтарева

Якісні маркетингові послуги

http://arenta-group.com/marketingovie_yslygi.html

Методичні рекомендації щодо виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій

ПЕРЕДМОВА

Вагоме значення при визначенні рівня корупції в державі приділяється питанням побудови і ефективного функціонування національної системи запобігання та протидії відмиванню корумпованих активів.

Зазначена система в Україні знаходиться на досить високому рівні розвитку, підтвердженням чого є прийняття наприкінці 2014-го року, в рамках антикорупційного пакету реформ, нового закону у цій сфері - Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Закон)1.

____________
1 Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України, 14 жовтня 2014 р. N 1702-VII // Голос України. - 2014. - N 216.

Пріоритетними заходами, що проводяться з метою запобігання корупції та корупційним діянням публічно значущих осіб, є: по-перше, розроблення дієвої системи економічних і фінансових засобів контролю та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом; по-друге, запровадження, поряд із загальними нормами, відповідальності за посадові злочини спеціальних норм, які передбачають відповідальність за вчинення окремих корупційних діянь, а також діянь, учинення яких перешкоджає боротьбі з корупцією.

Незважаючи на активну розбудову національного антилегалізаційного (протягом 2002 - 2005 рр., 2010 - 2011 рр., 2013 - 2014 р.) та антикорупційного (протягом 2010 - 2014 рр.) законодавства, ці питання продовжують бути актуальними і наразі.

На міжнародній арені питання боротьби з корупцією та відмиванням коштів стоїть особливо гостро. Цими питаннями опікуються дві такі впливові міжнародні організації, як Група держав проти корупції (GRECO) та Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Саме вони визначають світові стандарти боротьби з цими явищами та безпосередньо або за допомогою регіональних організацій проводять оцінки держав на предмет відповідності цим стандартам.

Україна також періодично проходить відповідні оцінки і, як показує цей досвід, зв'язки між відмиванням коштів та корупцією прослідковуються на теоретичному, нормативному та практичному рівні.

В законодавстві України визначено цілу низку превентивних заходів обачливості, які здійснюються фінансовими і нефінансовими попередниками стосовно публічних діячів. При цьому варто зазначити, що міжнародні стандарти оперують терміном "політичні" діячі, тоді як у Законі зазначені діячі називаються "публічні". За значенням ці слова не є синонімами та безумовно відрізняються, оскільки категорія "публічні діячі" є ширшою за категорію "політичних діячів". Отже, норматив України є більш жорстким, в порівнянні з міжнародними вимогами, при встановленні підходу до заходів контролю за фінансовими операціями осіб, які мають підвищені корупційні ризики.

Зазначені методичні рекомендації присвячені аналізу термінології та заходів обачливості щодо публічних діячів відповідно до законодавства України, а також міжнародних стандартів у сфері фінансового моніторингу.

Методичні рекомендації в першу чергу розроблені для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, однак будуть корисними для використання працівниками державного фінансового моніторингу, правоохоронними та судовими органами, а також науковими працівниками.

РОЗДІЛ I. Визначення термінології

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) абзац перший частини першої статті 1665 після слів "нормативно-правових актів Національного банку України" доповнити словами і цифрами "крім порушень, зазначених у статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

2) частину другу статті 2343 доповнити словами "уповноважені правлінням Національного банку України керівники структурних підрозділів Національного банку України та їх заступники, які забезпечують виконання функцій Національного банку України з нагляду (оверсайту), контролю".

2. У статті 67 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

абзац п'ятий частини четвертої викласти в такій редакції:

"здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження";

доповнити після частини п'ятої двома новими частинами такого змісту:

"Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шляхом:

накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту".

У зв'язку з цим частини шосту - дев'яту вважати відповідно частинами восьмою - одинадцятою.

3. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

1) доповнити статтями 2201 і 2202 такого змісту:

"Стаття 2201. Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності

1. Внесення керівником або іншою службовою особою банку до бази даних про вкладників завідомо неправдивих відомостей -

карається штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Внесення керівником або іншою службовою особою банку у звітність, яка подається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, завідомо неправдивих відомостей -

карається штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Умисне пошкодження або знищення керівником або іншою службовою особою банку бази даних про вкладників або вчинення дій, що унеможливлюють ідентифікацію вкладника за інформацією, наявною у базі даних про вкладників, або вчинення дій, наслідком яких є незаконне збільшення суми витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язаних з виведенням банку з ринку, або унеможливлюють початок здійснення виплат коштів вкладникам неплатоспроможного банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", -

караються позбавленням волі на строк до чотирьох років з обмеженням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.

Стаття 2202. Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи

1. Внесення змін до документів або реєстрів бухгалтерського обліку або внесення у звітність фінансової установи завідомо неповних або недостовірних відомостей про угоди, зобов'язання, майно установи, у тому числі яке перебуває в довірчому управлінні, чи про фінансовий стан установи, чи підтвердження такої інформації, надання такої інформації Національному банку України, опублікування чи розкриття такої інформації в порядку, визначеному законодавством України, якщо ці дії вчинені з метою приховування ознак банкрутства чи стійкої фінансової неспроможності або підстав для обов'язкового відкликання (анулювання) у фінансової установи ліцензії або визнання її неплатоспроможною, -

караються штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років";

2) у частині першій статті 3652:

абзац перший після слова "оцінювачем" доповнити словами "уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

абзац другий викласти в такій редакції:

"карається обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років та зі спеціальною конфіскацією".

4. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

1) частину другу статті 80 доповнити словами "крім випадків, визначених законом";

2) частину другу статті 250 після слів "Податковим кодексом України" доповнити словами "Законом України "Про банки і банківську діяльність".

5. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

1) абзац перший частини другої статті 152 доповнити словами "(крім випадків, установлених законом)";

2) частину першу статті 577 доповнити словами "крім випадків, установлених законом";

3) частину першу статті 585 доповнити словами "крім випадків, установлених законом";

4) статтю 598 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається";

5) частину першу статті 602 доповнити пунктом 41 такого змісту:

"41) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом".

6. У статті 152 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40 - 42, ст. 492):

перше речення частини четвертої доповнити словами "на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

доповнити частинами восьмою і дев'ятою такого змісту:

"8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

9. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту".

7. У статті 173 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., NN 9 - 13, ст. 88):

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому, перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту".

8. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238 із наступними змінами):

1) статтю 7 доповнити пунктом 101 такого змісту:

"101) здійснює попередню кваліфікацію осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та складає перелік таких осіб";

2) у частині п'ятій статті 68 слова "про власників істотної участі у банках" замінити словами "про структуру власності у банках та склад банківських груп".

9. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30 із наступними змінами):

1) у статті 2 визначення терміна "банківська група" викласти в такій редакції:

"банківська група - група юридичних осіб:

які мають спільного контролера, що складається з материнського банку, його однієї чи кількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, або

що складається з материнського банку, який є контролером, його однієї чи кількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, або

які мають спільного контролера, що складається з двох або більше українських фінансових установ та/або компаній, для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, їх українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, в якій банківська діяльність є переважною, або

що складається з небанківської фінансової установи або компанії, для якої надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, яка є контролером, її однієї або декількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, в якій банківська діяльність є переважною.

Банківська холдингова компанія та компанія з надання допоміжних послуг, яка має спільного контролера з учасниками банківської групи, належить до складу цієї банківської групи.

Компанія вважається такою, для якої надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, якщо частка доходу від реалізації фінансових послуг за результатами попереднього звітного року становить 50 і більше відсотків загального обсягу чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Переважна діяльність у групі є банківською, якщо сукупне середньоарифметичне значення активів банків (банку) - учасників (учасника) банківської групи за останні чотири звітні квартали становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що належать до цієї групи, за зазначений період. Розрахунок переважної діяльності банківської групи здійснюється щороку станом на 1 січня.

Після того, як групу було визначено банківською на підставі переважної діяльності та частка сукупних активів банків (банку) у сукупному розмірі активів установ, що належать до цієї групи, зменшилася і становить від 40 до 50 відсотків, група продовжує вважатися банківською протягом трьох років з моменту такого зменшення";

2) частину п'яту статті 14 викласти в такій редакції:

"Інститути спільного інвестування можуть бути засновниками банку та власниками істотної участі у банку лише за умови, що такий інститут спільного інвестування є корпоративним венчурним фондом, більш як 75 відсотків акцій (інвестиційних сертифікатів) якого і більш як 75 відсотків акцій (часток) компанії з управління активами якого прямо та/або опосередковано належать одній особі або групі асоційованих осіб";

3) друге речення частини п'ятої статті 32 виключити;

4) статтю 48 доповнити новими частинами першою і другою такого змісту:

"Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку".

У зв'язку з цим частини першу - третю вважати відповідно частинами третьою - п'ятою;

5) у статті 67:

у другому реченні частини шостої слова і цифри "що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону" виключити;

після частини шостої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Куратор банку має право вимагати виключно в письмовій формі від керівників банку усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, надання письмових пояснень з питань дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, виконання вимог та обмежень у діяльності банку, встановлених Національним банком України, а також щодо проведення банком будь-яких операцій.

Куратор банку має право отримувати згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України, від вкладників та інших кредиторів банку інформацію, необхідну для забезпечення контролю за станом виконання банком своїх зобов'язань".

У зв'язку з цим частини сьому - чотирнадцяту вважати відповідно частинами дев'ятою - шістнадцятою;

6) частину тринадцяту статті 69 викласти в такій редакції:

"Відповідальна особа банківської групи зобов'язана не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати аудиторський висновок та перевірену аудиторською фірмою річну консолідовану звітність банківської групи в складі та порядку, визначених Національним банком України з урахуванням вимог частини дев'ятої цієї статті";

7) у статті 73:

у частині першій:

в абзаці першому слова "фінансуванню тероризму" замінити словами "фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

у пункті 9:

абзац другий виключити;

в абзаці четвертому слова "та/або керівника банку" виключити;

абзац шостий замінити чотирма абзацами такого змісту:

"особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі у банку в розмірі до 10 відсотків:

номінальної вартості придбаних акцій (паїв) банку, якщо особа набула або збільшила пряму істотну участь у банку;

номінальної вартості акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, якщо особа набула або збільшила опосередковану істотну участь у банку.

Штраф за порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у банку накладається на особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку, або на будь-яку з осіб у структурі власності банку, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку";

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу)";

включити частину другу такого змісту:

"Тимчасова заборона права голосу застосовується шляхом заборони використання права голосу:

щодо власника прямої істотної участі у банку - належних власнику істотної участі акцій (паїв) банку, а за порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у банку - придбаних власником істотної участі акцій (паїв) банку;

щодо власника опосередкованої істотної участі у банку - акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Тимчасова заборона права голосу може бути застосована додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою цієї статті".

У зв'язку з цим частини третю - дев'яту вважати відповідно частинами четвертою - десятою;

частину четверту викласти в такій редакції:

"У разі застосування тимчасової заборони права голосу Національний банк України призначає довірену особу, якій передається право голосу щодо відповідних акцій (паїв) і право будь-яким чином брати участь в управлінні банком";

у частині сьомій слова "попереднього дозволу" замінити словом "рішення";

8) статтю 74 викласти в такій редакції:

"Стаття 74. Порядок застосування заходів впливу

Порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюється законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Заходи впливу до банків, філій іноземних банків, фізичних осіб, встановлені статтею 73 цього Закону, можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Заходи впливу до банків, філій іноземних банків за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання";

9) частину четверту статті 75 замінити двома частинами такого змісту:

"Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Ця норма не поширюється на операції щодо виконання зобов'язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та на операції з цінними паперами, що здійснюються згідно із законодавством".

У зв'язку з цим частини п'яту - восьму вважати відповідно частинами шостою - дев'ятою;

10) у частині першій статті 76:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) невиконання банком протягом п'яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних";

пункт 4 виключити;

доповнити пунктами 5 і 6 такого змісту:

"5) виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов'язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов'язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов'язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;

6) невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку";

11) у пункті 3 частини другої статті 77 слова "що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку" замінити словами "та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

10. У Законі України "Про обіг векселів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 24, ст. 128; 2014 р., N 20 - 21, ст. 713, N 33, ст. 1162):

1) у частині першій статті 4 слова "фінансових векселів" замінити словом "векселів";

2) у статті 41:

абзац другий частини першої виключити;

частини другу і третю виключити.

11. Розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31 - 32, ст. 263; 2014 р., N 17, ст. 596; 2015 р., N 21, ст. 133) доповнити пунктом 22 такого змісту:

"22. Державний реєстратор вносить запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (щодо банків, процедура ліквідації яких з ініціативи Національного банку України розпочалася до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") на підставі отриманої від Національного банку України копії рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Державний реєстратор передає органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України передбачене частиною шостою статті 391 цього Закону повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи для зняття юридичної особи з обліку щодо банків, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Національного банку України копії рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури".

12. Абзац перший частини другої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 50 - 51, ст. 384) доповнити словами "крім випадків, визначених законом".

13. Пункт 1 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 18, ст. 141) викласти в такій редакції:

"1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом".

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції

ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) доповнити статтею 18847 такого змісту:

"Стаття 18847. Порушення встановленого законом порядку отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру

Подання заявником завідомо недостовірних відомостей про себе під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, для отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, або під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для отримання інформації з Державного земельного кадастру, а так само подання заявником завідомо недостовірних відомостей про себе у разі запитування інформації з державних реєстрів, зазначених у цій статті, та Державного земельного кадастру в паперовій формі -

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) статтю 221 після цифр "18846" доповнити цифрами "18847";

3) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "18828" доповнити цифрами "18847".

2. Закон України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338 із наступними змінами) доповнити статтею 341 такого змісту:

"Стаття 341. Надання інформації про зареєстровані транспортні засоби з Єдиного державного реєстру

Інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, що міститься у Єдиному державному реєстрі, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, є відкритою та загальнодоступною.

Для фізичних та юридичних осіб інформація з Єдиного державного реєстру надається шляхом пошуку за суб'єктом (власником транспортного засобу) в електронній формі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або направлення її поштою органам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Інформація з Єдиного державного реєстру надається у порядку і за формою, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За запитом посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів, нотаріусів інформація з Єдиного державного реєстру у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом (власником транспортного засобу) чи за державним номерним знаком у письмовій або електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

За заявою власника чи іншого правоволодільця орган реєстрації та обліку транспортних засобів надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстрований транспортний засіб, що йому належить.

Інформація про зареєстрований транспортний засіб чи його власника, отримана в електронній чи паперовій формі відповідно до законодавства за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, є офіційною та використовується відповідно до законодавства".

3. Частину другу статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 18, ст. 141; 2014 р., N 46, ст. 2048) викласти в такій редакції:

"2. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовому вигляді державним реєстратором чи нотаріусом.

Інформація за суб'єктом речового права на нерухоме майно надається фізичним та юридичним особам в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовому вигляді державним реєстратором чи нотаріусом.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства".

4. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 8, ст. 61; 2013 р., N 40, ст. 534; 2015 р., N 23, ст. 158):

1) у статті 36:

а) частину першу доповнити пунктом "ї" такого змісту:

"ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону";

б) частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:

"Перегляд, копіювання та роздрукування інформації, зазначеної у пункті "ї" частини першої цієї статті, здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи";

в) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, за заявою суб'єкта речового права на земельну ділянку зобов'язаний надати йому інформацію про осіб, які отримали доступ до інформації про цього суб'єкта в Державному земельному кадастрі".

У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

г) частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначених у пунктах "а" - "е", "ї" частини першої цієї статті, здійснюються безоплатно, а відомостей, зазначених у пунктах "є" - "і" частини першої цієї статті, - за плату, розміри якої встановлюються Кабінетом Міністрів України";

2) частину п'яту статті 38 викласти в такій редакції:

"5. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:

фізичні та юридичні особи, за умови їх ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом".

5. У Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056; 2015 р., N 11, ст. 75, N 17, ст. 118):

1) підпункт "д" пункту 1 частини першої статті 3 доповнити словами "Національного антикорупційного бюро України";

2) абзац четвертий частини першої статті 47 після слів "місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації" доповнити словами " (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт)";

3) розділ VII доповнити статтею 521 такого змісту:

"Стаття 521. Особливості здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб

1. Стосовно осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких становить державну таємницю, зокрема, у військових формуваннях та державних органах, що здійснюють оперативно-розшукову, контрозвідувальну, розвідувальну діяльність, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів (формувань), у порядку, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із зазначеними органами (формуваннями)".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім пункту 5 розділу I, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.



Президент України
П. ПОРОШЕНКО
м. Київ
14 липня 2015 року
N 597-VIII

Кабмін постановою від 29.07.2015 N 542 вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати

    Кабмін постановою від 29.07.2015 N 542 вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, якими визначено, що працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку.

    У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.


джерело Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Підписано Закон про поліцію

Фото з сайту http://www.ukrop-ua.net/publications/society/1086-dorogoyu-reform-nova-polcya-zavtala-do-odesi-lvova.html

 

Підписано Закон про поліцію

Президент Петро Порошенко 4 серпня підписав Закон "Про Національної поліції" (урядовий законопроект № 2822).

Закон був прийнятий Верховною Радою 2 липня. Він визначає правові основи організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НП.

Національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримки громадського порядку та громадської безпеки. У Законі окреслено коло прав та обов'язків поліцейських, який буде надалі конкретизований окремими наказами МВС.

Діяльність НП спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ.

Закон набуде чинності через 3 місяці після опублікування, але частина норм почне діяти з 2017 року, а частина - в день після опублікування. До кінця 2016 року поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та МВС.



Джерело:

Всеукраїнська мережа ЛІГА: ЗАКОН

www.ligazakon.ua

                                                               Signed a law on police

President Poroshenko 4 August signed the Law "On the National Police" (government bill number 2822).

The law was passed by the Verkhovna Rada on July 2nd. It defines the legal basis for the organization and activities of the National Police of Ukraine, the status of police officers, as well as the order of service in NA.

National Police - a central executive body that serves the community by ensuring the protection of human rights and freedoms, combating crime, maintain public order and public safety. The Act set the scope of the rights and duties of police officers who will be fleshed out later by separate orders of the MVD.

Activity NP directed and coordinated by the Cabinet of Ministers through the Minister of the Interior.

The law will come into force three months after publication, but part of the standards will take effect in 2017, and some - on the day after publication. Until the end of 2016 the police allowed to use identification cards, letterheads, stamps, logos and emblems of the police and the Interior Ministry.



Ukrainian Network of LIGA: LAW
www.ligazakon.ua

Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 16.07.2015 N 626-VIII, яким вносяться зміни до деяких законів у сфері комунальних послуг.

Зокрема, внесено зміни до Закону "Про теплопостачання", якими уточнено, що тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб'єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Кабмін до 1 липня 2017 року повинен вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування, до 1 січня 2016 року.

Закон набрав чинності 25 липня 2015 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 24.07.2015 N 132, за винятком окремих положень, які набирають чинності з 1 січня 2016 року.


Джерело:

 Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна тощо

З метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства ДФС наказом від 17.07.2015 N 507 затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо подання до контролюючого органу фізичними особами, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність, інформації про посвідчені договори продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами), про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування.

У документі, зокрема, зазначено, що при нотаріальному посвідченні договорів продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізособами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, видачі свідоцтв про право на спадщину та/або нотаріальному посвідченні договорів дарування приватний нотаріус повинен щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, у строки встановлені для податкового кварталу.


Джерел: Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Про умови повернення банківських строкових вкладів за договорами, укладеними до 06.06.2015 року

                                                                     Національний банк
                                                      Лист від 23.07.2015 N 18-01012/51669

Розглядаючи питання щодо умов повернення банківських строкових вкладів за договорами, укладеними до 06.06.2015 року, Нацбанк нагадав, що 6 червня 2015 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів".

Законом внесені зміни, зокрема до ст. 1060 Цивільного кодексу, відповідно до яких дострокове повернення вкладу та нарахованих процентів за ним можливе виключно у випадку, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Водночас п. 2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону встановлено, що його положення не застосовуються до договорів банківського строкового вкладу, укладених до набрання ним чинності.

Тобто відповідно до положень ст. 1060 Цивільного кодексу в редакції, що діяла до 06.06.2015 року, банк був зобов'язаний достроково видати вклад (або його частину), що внесений на умовах його повернення зі спливом строку, на першу вимогу вкладника - фізособи та незалежно від того, чи був такий обов'язок банку зазначений у договорі банківського строкового вкладу.

У зв'язку з цим Нацбанк звертає увагу, що для договорів, які були укладені до 06.06.2015 року та строк дії яких закінчився або закінчується після зазначеної дати, у разі, якщо їх умовами передбачено продовження дії на певний строк або до настання певних обставин, або такі договори продовжують діяти на умовах вкладу на вимогу в силу закону, це означає, що вони укладені до набрання чинності Закону. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих за ним процентів до спливу строку повинно здійснюватись банком на першу вимогу вкладника - фізособи. Зміна умов повернення банківських строкових вкладів за вищевказаними договорами можлива лише шляхом внесення змін до таких договорів за взаємною згодою їх сторін.

Джерело: всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Про внесення змін до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна

 Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 16.07.2015 N 627-VIII, яким визначено, що дія мораторію, встановлена ч. 1 ст. 1 Закону "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об'єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії.

Порядок реалізації майна встановлюється Кабміном.

Закон набрав чинності 26 липня 2015 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 25.07.2015 N 133.


Джерело:

Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua