Державна фіскальна служба України

Лист

"Про розгляд звернення"

від 30.03.2015 N 6490/6/99-99-19-03-0275

Розглядаючи питання обкладення ПДВ операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів ДФС нагадала, що до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабміном, застосовується ставка ПДВ у розмірі 7 %.

Таким чином, для застосування ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів такі препарати мають бути:

дозволені для виробництва і застосування в Україні;

внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

У разі якщо під час здійснення операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, тобто такі ліки не дозволені для виробництва і застосування в Україні або їх не внесено до Державного реєстру лікарських засобів, операції з постачання таких препаратів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

 

Джерело: Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН

www.ligazakon.ua

 

Національний банк

Постанова

"Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України"

від 15.04.2015 N 255

З метою вдосконалення власних нормативно-правових актів Нацбанк постановою від 15.04.2015 N 255 вніс зміни до Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, якими, зокрема, уточнено періодичність проведення уповноваженими працівниками Нацбанку планових виїзних перевірок щодо дотримання банками, фінансовими установами вимог валютного законодавства України. 

Так, передбачено, що планові виїзні перевірки [крім перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] проводяться не рідше одного разу на 36 місяців із дня останньої планової перевірки. 

До цього зазначені перевірки проводилися не частіше одного разу на рік. 

Крім цього, внесено зміни до Положення про валютний контроль та Положення про здійснення уповноваженими банками контролю за проведенням резидентами та нерезидентами, до яких застосовані спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", валютних операцій через ці банки.

Постанова набрала чинності 18 квітня 2015 року у зв'язку з її опублікуванням в Офіційному інтернет-представництві Нацбанку від 17.04.2015 р. 

Джерело Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН

www.ligazakon.ua

Питання аудиту банків

6 квітня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 214 (далі – Постанова), що, зокрема, затверджує Положення про Комітет з питань аудиту банків України (далі - Положення), яким визначаються права і обов’язки голови, членів Комітету, а також відповідального секретаря Комітету, пов’язані зі створенням та веденням Національним банком України (далі - НБУ) Реєстру аудиторських фірм, що мають право на проведення аудиторських перевірок банків.

Положення забезпечує контроль за дотриманням банками, банківськими групами та аудиторськими фірмами вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо проведення щорічної аудиторської перевірки фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, консолідованої звітності банківської групи Правління НБУ.

Також Положення визначає основні принципи діяльності комітету з питань аудиту банків, його функції та регламент роботи.

Чисельність Комітету становить 9 осіб: 6 представників від НБУ, по одному представнику від Аудиторської палати України (за згодою), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (за згодою), Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (за згодою). Комітет очолює перший заступник або заступник Голови НБУ, який є куратором служби банківського нагляду згідно з розподілом функціональних обов'язків. Голова Комітету має заступника. У разі відсутності голови Комітету його обов'язки виконує заступник голови Комітету.

Згідно з Положенням, до основних функцій Комітету належать:

- ініціювання розроблення нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів НБУ з питань зовнішнього аудиту банків, у тому числі з питань порядку ведення НБУ Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків (далі - Реєстр);

- координація роботи підрозділів банківського нагляду з метою: контролю за виконанням банками та аудиторськими фірмами вимог нормативно-правових актів НБУ з питань зовнішнього аудиту та моніторингу якості проведених аудиторськими фірмами аудиторських перевірок річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, консолідованої звітності банківських груп та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності (далі - фінансова звітність) банків;

- здійснення функцій і повноважень відповідно до Порядку сертифікації аудиторів банків, який затверджується Аудиторською палатою України за погодженням із НБУ.

Комітет, відповідно до наданих повноважень, зокрема:

- приймає рішення про включення аудиторської фірми до Реєстру, видачу свідоцтва (дубліката свідоцтва) про включення аудиторської фірми до Реєстру, продовження (відмову в продовженні) строку дії свідоцтва, анулювання свідоцтва;

- розглядає інформацію про результати інспекційних перевірок банків, отриману від служби банківського нагляду НБУ (у випадку наявності розбіжностей з результатами аудиторських перевірок (аудиту), висновками аудиту) та інформацію/письмові пояснення від банків і аудиторських фірм із питань проведення зовнішнього аудиту банків;

- приймає рішення про необхідність здійснення банком у поточному році, до початку нового звітного періоду (року), повторного аудиту фінансової звітності іншою незалежною аудиторською фірмою, що включена до Реєстру (у разі виявлення НБУ фактів порушення аудиторською фірмою або аудиторами, які працюють в аудиторській фірмі, спеціальних вимог законодавства України з питань проведення аудиту, визначених ст. 20 Закону України "Про аудиторську діяльність");

- заслуховує керівників аудиторських фірм і/або аудиторів щодо надання пояснень про допущені ними порушення вимог законодавства України з питань проведення аудиту банків, у тому числі нормативно-правових актів НБУ та Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, прийнятих як національні стандарти аудиту Аудиторською палатою України;

- отримує від банків, аудиторських фірм, професійних організацій інформацію на паперових і електронних носіях із питань, що належать до компетенції Комітету;

- застосовує до аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, адекватно вчиненому порушенню заходи впливу, передбачені нормативно-правовими актами НБУ;

- надає пропозиції до програм підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, та удосконалення професійних знань аудиторів банків, розроблені Аудиторською палатою України, погоджує їх;

Визнаються такими, що втратили чинність:

- постанову Правління Національного банку України від 9 вересня 2003 року № 387 "Про затвердження Положення про Комітет з питань сертифікації аудиторів банків та внесення змін до Положення про Кваліфікаційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ";

- постанову Правління Національного банку України від 17 лютого 2006 року № 52 "Про затвердження Змін до Положення про Комітет з питань сертифікації аудиторів банків";

- постанову Правління Національного банку України від 11 квітня 2007 року № 131 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань аудиту банків".

Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування – 8 квітня 2015 року (опубліковано: Офіційне інтернет-представництво НБУ від 07.04.2015 року)

Джерело:коментар ipLex від 20.04.2015

                                 ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
                                                       ПОСТАНОВА

                                            від 9 квітня 2015 року N 220

    Про встановлення порядку проведення операцій з купівлі фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті

Відповідно до вимог статті 99 Конституції України, статей 7, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 5 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Правління Національного банку України постановляє:

1. Установити такий порядок проведення операцій з купівлі фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті, одержаних ними від уповноважених банків (далі - кредити):

1) купівля фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів здійснюється в порядку, установленому в нормативно-правовому акті Національного банку України, що регулює порядок та умови проведення валютно-обмінних операцій на території України, та з урахуванням особливостей, установлених цією постановою;

2) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується з операцій з купівлі фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів, у тому числі для сплати процентів, нарахованих за користування цим кредитом;

3) банк здійснює продаж готівкової іноземної валюти в сумі, що не перевищує обсяг зобов'язань в іноземній валюті фізичної особи - позичальника за кредитним договором. Банк зобов'язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою - резидентом вимоги щодо цільового використання купленої готівкової іноземної валюти на цілі виконання власних зобов'язань цього позичальника в іноземній валюті за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком-кредитором;

4) у квитанції про здійснення валютно-обмінної операції додатково зазначаються інформація про те, що іноземна валюта куплена для погашення кредиту, номер та дата відповідного кредитного договору, що є підставою для купівлі іноземної валюти.

2. Пункт 4 розділу III Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року N 502, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 січня 2003 року за N 21/7342 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 30 квітня 2014 року N 249), викласти в такій редакції:

"4. Банку, фінансовій установі забороняється відмовляти в здійсненні валютно-обмінних операцій за наявності відповідних коштів, а також операції сторно".

3. Департаменту відкритих ринків (Чурій О. Є.) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

Голова                              В. О. Гонтарева

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375):

1) у частині другій статті 113 слово "інших" замінити словом "або";

2) в абзаці п'ятому частини першої статті 159 слово "іншу" виключити.

2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56; із наступними змінами):

1) доповнити Кодекс статтею 48 такого змісту:

"Стаття 48. Офіційне оприлюднення оголошень у справах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою

У справах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, підлягають офіційному оприлюдненню господарським судом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України документи: ухвали про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, про зупинення провадження у справі та про його поновлення, про залишення позову без розгляду, про припинення провадження у справі, про прийняття апеляційної скарги до провадження, про прийняття касаційної скарги до провадження, рішення та постанови господарського суду, інформація про оголошення перерви в засіданні, а також заяви учасників (акціонерів) про здійснення представництва позивача.

Документи, зазначені у частині першій цієї статті, повинні бути офіційно оприлюднені протягом п'яти днів з дня їх винесення, а інформація про оголошення перерви в засіданні - протягом п'яти днів з дня такого оголошення, але не пізніш як за сім днів до наступного судового засідання, за винятком ухвали про порушення справи щодо відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, яке оприлюднюється не пізніш як за 20 календарних днів до дня проведення судового засідання. Заяви, зазначені у частині першій цієї статті, повинні бути офіційно оприлюднені протягом п'яти днів з дня їх надходження до господарського суду.

Всі документи, зазначені у частині першій цієї статті, або їх веб-адреси на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, розміщуються на єдиній веб-сторінці, де зазначаються номер справи та ціна позову, найменування та адреса господарського суду, найменування позивача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код, ціна позову та номер справи, дата оприлюднення кожного судового рішення та заяви. Якщо позовна заява подана учасниками (акціонерами) позивача або призначеним ними представником, на єдиній веб-сторінці вказується про це та зазначається найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності - для фізичних осіб) таких учасників (акціонерів).";

2) частину першу статті 12 доповнити пунктом 41 такого змісту:

"41) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству;";

3) частину сьому статті 16 викласти в такій редакції:

"Справи у спорах, передбачених пунктом 4 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи, а пунктом 41 статті 12 цього Кодексу - за місцезнаходженням господарського товариства.";

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23.02.2015 р. N 5996/7/99-99-20-07-03-17

Координаційно-моніторинговий департамент Державної фіскальної служби України надає переліки запитань-відповідей, які надійшли під час реалізації Закону України від 25.12.2014 р. N 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу":

за результатами відеоселекторної наради, яка відбулась 05.02.2015 р. (додаток 1);

інші запити територіальних органів (додаток 2).

Матеріали надаються з метою інформування.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 25 березня 2015 р. № 142 Київ

Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо оптимізації контролю за примусовим виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб), впровадження автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями та механізму мотивації державних виконавців

Кабінет Міністрів України 

постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства юстиції стосовно реалізації з 1 травня 2015 р. у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, структурних підрозділах територіальних органів Міністерства юстиції у Сумській області та в м. Києві, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень, пілотного проекту щодо оптимізації контролю за примусовим виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб), впровадження автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями та механізму мотивації державних виконавців.

2. Затвердити Тимчасовий порядок виплати та розміри винагород державним виконавцям на час реалізації пілотного проекту щодо оптимізації контролю за примусовим виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб), впровадження автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями та механізму мотивації державних виконавців, що додається.

3. Міністерству юстиції:

затвердити Тимчасовий порядок автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);

подати до 1 грудня 2015 р. Кабінетові Міністрів України звіт про результати реалізації зазначеного пілотного проекту та пропозиції щодо доцільності його запровадження у цілому по Україні.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 31

Кворум загальних зборів знижено для всіх акціонерних товариств

19 березня 2015 року Верховна РадаУкраїни затвердила Закон № 272-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства"" (далі - Закон), який, серед іншого, передбачає, що загальні збори будь-якогоакціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50% голосуючих акцій(раніше - не менш як 60% голосуючих акцій).

Законом визначено, що у разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абз. 1 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" (шість місяців), виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

Акціонерам товариств надається право, у разі невиплати товариством дивідендів у встановлений законом строк, , або у строк,встановлений загальними зборами, за умови, що він менший за строк, передбачений абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства"звертатися до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Також Закон зазначає, що права акціонерів щодо внесення пропозицій до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також пропозицій щодо нових кандидатів до складу органів товариства та порядок їх внесення не можуть змінюватись його статутом. (ч. 1 ст. 38Закону України "Про акціонерні товариства")

У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу. (абз. 2 ч. 2 ст. 55 ЗаконуУкраїни "Про акціонерні товариства")

Закон визнає таким, що втратив чинність,Закон України "Про внесення змін до статті 41 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави".

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 27 березня 2015 року(опубліковано: "Голос України" № 54 від 26.03.2015 року), крім змін до ст.ст. 38 та 55 Закону України"Про акціонерні товариства", які набирають чинності через 2 місяці з дня його опублікування –27 травня 2015 року.

Джерело коментар ipLex від 07.04.2015

Спрощення умов ведення бізнесу

            12 лютого 2015 року Верховною РадоюУкраїни затверджено Закон № 191-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" (далі - Закон), головною метоюякого у є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля Європейського Союзу, що надасть можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business.

Законом, зокрема, спрощує процедуру започаткування та ведення господарської діяльності, скорочує дозвільні і погоджувальні процедури, зменшує вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищує рівень захисту прав інвесторів, удосконалює механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби.

Закон охоплює інтереси центральних та місцевих органів виконавчої влади, що є органами ліцензування, та має позитивно вплинути на розвиток регіонів, знизити ризики вчинення корупційних правопорушень, покращити стан ринку праці, оскільки спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності.

Реалізація Закону забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства Європейського Союзу, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи.

Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності сприятимуть створенню кращих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання.

Відповідно, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту.

Закон вносить численні зміни до низки законодавчих актів України.

Так, серед іншого, Закон визначає, що строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років, а строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років. (раніше - оренда земельної ділянки могла бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років)

При цьому зазначається, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Окрім цього, Закон скасовує вимоги щододержавної реєстрації договору комерційної концесії.

Також, відповідно до Закону:

- тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду,

- виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування,не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується,

- довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується нотаріусом або іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також може посвідчуватися депозитарною установою у визначеномуНаціональною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах від імені юридичної особи видається в порядку, встановленому ст. 246 Цивільного кодексуУкраїни, та не потребує посвідчення.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 5 квітня 2015 року(опубліковано: "Голос України" № 61 від 04.04.2015 року), за винятком окремих положень.

Джерело коментар ipLex від 08.04.2015