Захист порушеного права особи є пріоритетом держави в особі судових органів
при зверненні до них особи із заявою про це.
Суд зобов`язаний розглянути та
вирішити спір у разі дотримання позивачем відповідних вимог процесуального
закону щодо порядку звернення, змісту позовної заяви тощо. Натомість, існує ще
одна важлива умова дотримання якої необхідно мати на увазі при зверненні до
суду з приводу вирішення спору – позовна давність.
Стан невизначеності,
який створюється через непред'явлення позову протягом тривалого часу після
того, як виникла підстава для його пред'явлення, стврює шкідливу з
господарського погляду невпевненість, нестійкість відносин. Для попередження
таких несприятливих наслідків державою встановлюється певний максимальний
строк, протягом якого уповноважена особа може вимагати розгляду її позову[1].