Фото на паспорт на фоні пейзажу заборонено

                                

                             
                             СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                  ПОСТАНОВА

10.04.2014 р.
Справа N 818/734/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Гелета С. М. (за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В. О., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Н. Д. О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу N 818/734/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду із позовними вимогами до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач, УДМСУ в Сумській області) про визнання незаконною відмову щодо вклеювання фотокартки до паспорту громадянина України у зв'язку з невідповідністю фотокартки вимогам ДСТУ 1303-94. "Фотовідбитки чорно-білі та кольорові. Загальні технічні умови від 01.07.94 року" та зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Сумській області вклеїти фотокартку.

Свої вимоги мотивує тим, що він звернувся до відповідача із заявою про вклеювання фотокартки при досягненні ним 25-ти років, але УДМСУ в Сумській області було відмовлено з посиланням на те, що надані фотокартки не відповідають вимогам ДСТУ 1303-94. "Фотовідбитки чорно-білі та кольорові. Загальні технічні умови від 01.07.94 року". Дану відмову позивач вважає необґрунтованою, оскільки в своїй діяльності при вклеюванні фотокартки відповідач зобов'язаний керуватися Порядком оформлення та видачі паспорта України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справи України N 320 від 13.04.2012 р. При зверненні до відповідача позивачем було надано фотокартки, які повністю відповідали п. 3.2 зазначеного Порядку.

Посилання відповідача не те, що фотокартки повинні відповідати нормам ДСТУ 1303-94. "Фотовідбитки чорно-білі та кольорові. Загальні технічні умови від 01.07.94 року", позивач вважає безпідставними, оскільки зазначені ДСТУ не регулюють діяльність відповідача і не повинні застосовуватися УДМСУ в Сумській області, вони відносяться до виду державного стандарту на продукцію, і регулюють правовідносини у сфері виготовлення продукції та надання послуг суб'єктами господарювання щодо друку фотокарток.

Витребування власником майна!

Гектари на продаж

№12 (1206) 21.03—27.03.2015

Власник може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, та без визнання попередніх угод недійсними. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 17 грудня 2014 №6-140цс14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".

ВСУ высказался о назначении ликвидатора банкрота

В условиях конкуренции кандидатур на назначение ликвидатора банкрота, предложенных комитетом кредиторов, законодательством не предусмотрены требования согласования хозяйственным судом с комитетом конкретной кандидатуры

ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ

Коллегия судей Судебной палаты по хозяйственным делам Верховного Суда Украины рассмотрев дело № 3-14гс15 сделала правовой вывод относительно назначения ликвидатора банкрота.

Разъяснено, что после принятия решения о согласовании кандидатуры ликвидатора, исключительно по предложению комитета кредиторов, такое лицо может быть назначено хозяйственным судом ликвидатором банкрота.

В пересматриваемом деле наличествовала неопределенность комитета кредиторов банкрота по согласованию кандидатуры на назначение ликвидатором предприятия. По заявлениям каждого из кредиторов банкрота, рассмотренными на собрании комитет кредиторов принимал решение и каждый раз предлагал назначить ликвидатором другого согласованного кандидата, не отменяя свое предыдущее решение о ранее согласованной кандидатуре.

В условиях конкуренции кандидатур на назначение ликвидатора банкрота, предложенных комитетом кредиторов, законодательством не предусмотрены требования согласования хозяйственным судом с комитетом кредиторов конкретной кандидатуры ликвидатора.

По мнению ВСУ суд кассационной инстанции пришел к обоснованному выводу, что в случае неопределенности комитета кредиторов относительно кандидатуры ликвидатора банкрота и при конкуренции кандидатур окончательное решение о назначении того или иного лица является прерогативой хозяйственного суда, в целях соблюдения баланса интересов и устранения конфликта между банкротом и его кредиторами с соблюдением требований ст. 3-1 Закона «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом».

Джерело Юрлига

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 березня 2015 р. № 212-р

Київ

Деякі питання реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів

1. За результатами проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів підтримати пропозицію Міністерства юстиції стосовно запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у цілому по Україні.

2. Міністерству юстиції затвердити порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

3. З метою створення конкурентних і сприятливих умов для організації та проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна Міністерству юстиції в межах повноважень, передбачених законодавством, забезпечити:

1) залучення суб’єктів господарювання всіх форм власності та фізичних осіб - підприємців до використання електронного ресурсу, що є складовою частиною системи електронних торгів, на підставі агентських договорів, які є договорами приєднання;

2) визначення орієнтовних умов агентського договору між комерційним агентом та організатором електронних торгів шляхом затвердження примірного договору, який повинен, зокрема, містити умови щодо:

надання комерційним агентом посередницьких послуг з використанням системи електронних торгів;

визначення розміру винагороди комерційному агенту в обсязі 20 відсотків розміру винагороди організатора електронних торгів (тобто 1 відсоток вартості реалізованого майна);

здійснення організатором електронних торгів розрахунків з комерційним агентом протягом трьох робочих днів з дня затвердження акта про проведені електронні торги.

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Інд. 31

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" щодо соціального захисту дітей

Верховна Рада України 

постановляє:

1. Статтю 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"(Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290; 2002 р., № 50, ст. 367; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2011 р., № 39, ст. 389) доповнити частинами сьомою і восьмою такого змісту:

"Розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, на кожну дитину віком від 13 до 18 років - на 500 гривень.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї".

2. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2015 року.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 2 березня 2015 року № 221-VIII

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"

Верховна Рада України 

постановляє:

1. Статтю 10 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 45, ст. 2043) доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту:

"4. Статті 2-9 цього Закону діють з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, обраними на позачергових виборах, проведених відповідно до Конституції України, цього та інших законів України, з додержанням засад загальних, рівних, вільних і прозорих виборів, а також публічності та відкритості виборчого процесу як основних принципів виборчого права, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами України, що закріплюють загальновизнані міжнародні стандарти забезпечення прав людини і є частиною національного законодавства України, у тому числі з обов’язковим дотриманням стандартів ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів, із забезпеченням:

участі у спостереженні за виборами міжнародних безсторонніх спостерігачів, зокрема від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, інших міжнародних організацій та іноземних держав, а також інших офіційних спостерігачів;

безпечних умов діяльності та безперешкодної участі офіційних спостерігачів у виборчому процесі;

виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України;

недопущення незаконного втручання у виборчий процес, у тому числі з боку незаконних збройних формувань;

дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі;

свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації та відновлення з цією метою українського теле- та радіомовлення, обігу українських друкованих засобів масової інформації на всій території Донецької та Луганської областей;

дотримання гарантій вільного волевиявлення та таємного голосування, виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути місця проживання в окремих районах Донецької та Луганської областей;

прозорого підрахунку голосів, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

5. Передбачений цим Законом особливий порядок діяльності органів місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей реалізується виключно органами місцевого самоврядування, що обрані на позачергових виборах, призначених і проведених відповідно до Конституції України, цього та інших законів України".

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 17 березня 2015 року № 256-VIII

Відкритість використання публічних коштів в Україні

Верховна Рада України визначила умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб'єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідний Закон ухвалено 11 лютого 2015 року.

Так, згідно із Законом, до публічних коштів належать:

- кошти державного та місцевих бюджетів,

- кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії,

- кошти Національного банку та інших державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,

- кошти суб'єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Закон визначає умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання вказаних коштів. Зазначена інформація повинна оприлюднюватись на єдиному веб-порталі використання публічних коштів. Доступ на ресурс є вільним та безоплатним. Єдиний веб-портал використання публічних коштів має створити Кабінет Міністрів України.

Статтею 3 Закону визначено зміст інформації про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, та строки її оприлюднення. Зокрема, у разі використання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів буде оприлюднюватися наступна інформація:

— розпорядник (одержувач) бюджетних коштів;

— головний розпорядник бюджетних коштів;

— обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період - всього та в розрізі бюджетних програм;

— обсяги проведених видатків бюджету та наданих кредитів з бюджету за звітний період - всього та в розрізі бюджетних програм;

— інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору);

— інформація про стан виконання договорів, укладених у попередні звітні періоди, з усіма додатками, які є їх невід'ємною частиною;

— кількість службових відряджень, у тому числі із зазначенням кількості закордонних відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження, у тому числі із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження.

Таку інформацію необхідно буде оприлюднювати щоквартально, не пізніш як за 35 днів після закінчення звітного кварталу.

Закон вносить зміни до:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності";

- Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Закон № 183-VIII "Про відкритість використання публічних коштів" набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування – 12 вересня 2015 року (опубліковано: "Голос України" № 44 від 12.03.2015 року).

Джерело коментар ipLex від 18.03.2015

КМ України

Постанова КМ від 04.03.2015 N 105

"Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"

Кабмін постановою від 04.03.2015 N 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яким визначається механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (далі - бюджетні кошти).

Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби.

Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям. 

Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати. 

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю.

Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу і Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Постанова набрала чинності 17 березня 2015 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 17.03.2015 N 48.

Джерело Liga

Мін’юст запроваджує онлайн-сервіси у сфері реєстрації прав

Ми запроваджуємо можливість електронної оплати послуг з надання інформації з реєстру. Скориставшись кредитною карткою, яка автоматично посвідчує вашу особу, ви сплачуєте за послугу та отримуєте електронний витяг.

Про це заявив перший заступник глави державної реєстраційної служби Артем Янчук під час презентації реформи реєстраційної служби. Зокрема, як повідомили “ЗіБ” у Мін’юсті, мова йде про можливість отримати електронний витяг, виписку та електронну довідку в режимі онлайн без візиту до реєстраційного офісу.

Окрім того, в рамках реформування служби перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова розповіла про застосування досвіду Грузії у системі реєстраціїі з застосуванням системи фронт- та бек-офісу. В фронт-офісі лише приймаються та обробляються документи, а в бек-офісі ухвалюється рішення про реєстрацію чи відмову у такій реєстрації. За словами першого заступника міністра, ідея реформування також полягає в тому, щоб позбавити узурпування державною службою окремої функції.

«Ми вважаємо, що на сьогоднішній день немає необхідності лише Міністерству юстиції виконувати цю функцію. Ми маємо на меті поступово передавати функцію реєстрації іншим суб’єктам – це і органи місцевого самоврядування, і нотаріуси. Коли буде багато пропозицій на ринку, то також будуть усунуті корупційні ризики», - пояснила вона.

Також Артем Янчук повідомив про інші пілотні проекти, що вже функціонують в рамках реформування реєстраційної служби. Мова йде про пілотний проект «екстериторіальність», який стосується Вінницької та Київської областей, коли громадянин може подати документи незалежно від місця свого знаходження в межах цих областей.

"Крім того, ми запровадили проект «модельний офіс» у Харкові, Львові, Дніпропетровську, Чернігові, Києві і Черкасах, в рамках якого буде відпрацьовано систему фронт- та бек-офісів", - додав Артем Янчук.

Джерело: http://zib.com.ua

Затверджено основи державної регіональної політики

5 лютого 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 156-VIII "Про засади державної регіональної політики" (далі - Закон), що визначає основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики України.

Під державною регіональною політикою розуміється система цілей, заходів, засобів та узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб для забезпечення високого рівня якості життя людей на всій території України з урахуванням природних, історичних, екологічних, економічних, географічних, демографічних та інших особливостей регіонів, їх етнічної і культурної самобутності.

Метою державної регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку України та її регіонів, забезпечення їх соціальної та економічної єдності, підвищення рівня життя населення, додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина незалежно від його місця проживання.

Законом, серед іншого, затверджено низку термінів, зокрема:

- макрорегіон - частина території України у складі декількох регіонів чи їх частин, об’єднаних за спільними ознаками, яким притаманні спільні проблеми розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території програми регіонального розвитку;

- мікрорегіон - частина території регіону, що характеризується територіальною цілісністю та особливостями розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території проекти регіонального розвитку;

- моніторинг та оцінка результативності реалізації державної регіональної політики - періодичне відстеження відповідних індикаторів на основі офіційних статистичних даних та інформації центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та проведення на підставі даних моніторингу оцінки результативності виконання індикаторів шляхом порівняння отриманих результатів з їх цільовими значеннями;

- програма регіонального розвитку - комплекс взаємопов’язаних завдань та заходів довготривалого характеру, спрямованих на досягнення визначених цілей регіонального розвитку, оформлений як документ, що готується та затверджується у встановленому законодавством порядку та реалізується через проекти регіонального розвитку, об’єднані спільною метою;

- проект регіонального розвитку - комплекс взаємопов’язаних заходів для розв’язання окремих проблем регіонального розвитку, оформлений як документ за встановленою законодавством формою, яким визначаються спільні дії учасників проекту, а також ресурси, необхідні для досягнення цілей проекту протягом установлених термінів;

- регіон - територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;

- регіональний розвиток - процес соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших позитивних змін у регіонах;

- середньо- і довгострокове планування - функція державного управління з обрання пріоритетів, визначення з урахуванням наявних ресурсів цілей та напрямів розвитку, розроблення та виконання взаємопов’язаних завдань і заходів соціально-економічного розвитку на середньо- (від 3-х до 5-ти років) і довгостроковий (понад 5років) періоди.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 5 березня 2015 року(опубліковано: "Голос України" № 39 від 04.03.2015 року).

Джерело коментар ipLex від 06.03.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 1221 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом".

2. Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 892 із наступними змінами) доповнити статтею 11-1 такого змісту:

"Стаття 11-1. Забезпечення реалізації права на спадкування

1. У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

3. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України".

3. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 44, ст. 2040) доповнити статтею 9-1 такого змісту:

"Стаття 9-1. Забезпечення реалізації права на спадкування

У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

12 лютого 2015 року

№ 189-VII

Військово-цивільні адміністрації у зоні АТО

Президент України підписав Закон України від 3 лютого 2015 року № 141-VIII (далі - Закон), згідно з яким військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи, які діють на території Донецької та Луганської областей у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення антитерористичної операції.

Так, Законом запроваджується можливість утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів (в одному чи декількох населених пунктах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень або їх фактичного невиконання, військово-цивільних адміністрацій районів та областей - у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради в установлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки, а також для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки.

Керівники військово-цивільних адміністрацій у населених пунктах призначатимуться на посаду та звільнятимуться з посади президентом України, статусу ж керівників обласних, районних військово-цивільних адміністрацій набувають голови районних, обласних державних адміністрацій, призначені на відповідні посади в установленому порядку.

Також військово-цивільні адміністрації, наділяються повноваженнями у сфері податків та підприємницької діяльності, зокрема:

- встановлення ставок місцевих податків і зборів згідно із Податковим кодексом України, якщо відсутнє рішення відповідної ради з цих питань;

- прийняття рішень щодо надання згідно із законодавством пільг зі сплати місцевих податків і зборів, якщо відсутнє рішення відповідної ради з цих питань;

- встановлення в порядку й межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (окрім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання й водовідведення, перероблення й захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні й інші послуги;

- встановлення для підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (окрім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок і надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік);

- вирішення згідно із законом питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення строком не більше як один рік, а також про скасування такого дозволу;

- організовувати контроль за роботою підприємств телекомунікацій, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для проведення роз’яснювальної роботи серед населення, особового складу військових формувань і правоохоронних органів;

- встановлювати обмеження щодо торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними й отруйними речовинами, алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Законом затверджено зміни до Закону України "Про боротьбу з тероризмом".

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 28 лютого 2015 року (опублікувано: "Голос України" № 36 від 27.02.2015 року).

Закон втрачає чинність через 1 рік після його опублікування - 27 лютого 2016 року. Строк дії Закону може бути продовжений на підставі Указу Президента України, затвердженого Верховною Радою України.

Також Закон втрачає чинність у випадку введення на території України або на окремих територіях правового режиму воєнного стану чи оголошення стану війни.

Джерело коментар ipLex від 02.03.2015

Нацбанком переглянуто обмеження для банків

Правління Національного банку України, враховуючи наслідки впливу на банківський сектор складної економічної ситуації, девальвації національної валюти, бойові дії в окремих областях України, 24 лютого 2015 року прийняло постанову № 129 "Про деякі питання діяльності банків" (далі – Постанова).

Зважаючи, що зазначена ситуація спричинює негативний вплив на показники діяльності банків та дотримання ними пруденційних вимог, Постанова поширює дію норм постанови Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 859, зокрема, щодо нормативів ліквідності та кредитного ризику. За умови виконання банками нормативів на дату укладення договорів/здійснення операцій та дотримання ними встановлених обмежень в діяльності заходи впливу до банків не застосовуватимуться.

Також Постановою переглянуті обмеження в діяльності банків з метою створення умов для генерування ними грошових потоків, отримання доходів та відновлення капіталу.

Водночас, продовжуватимуть діяти окремі обмеження в діяльності банків, зокрема щодо виплати дивідендів, розподілу прибутку, викупу власних акцій, здійснення операцій, які можуть наразити банки на додаткові ризики.

При цьому, банки повинні розробити та подати до Національного банку України плани щодо усунення порушень.

Постановою визнається такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 859 "Про деякі питання діяльності банків".

Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування – 26 лютого 2014 року (опубліковано: Офіційне інтернет-представництво НБУ від 25.02.2015 року).

Джерело коментар ipLex від 01.03.2015